Необхідно знайти інформацію про поняття прописка в Києві або реєстрація, або просто бажаєте ознайомитися з законом про реєстрацію місця проживання, чи законом про прописку. Нижче розміщена коротка інформація про реєстрацію та типові відповіді на актуальні питання про прописку. Ми намагатимемося викласти найважливішу, вичерпну інформацію про прописку в Україні.
Історичні відомості про прописку. Якщо взяти історичний зріз часів Радянського Союзу, що ми зараз називаємо знайомим словом інститут реєстрації, в той час існувало в формі прописки, яка була неймовірно сильним явищем, яке закріпачувало людину, максимально обмежувало природне переміщення (міграцію) громадян в країні. Існувала жорстка прив'язка людини до конкретного місця життя і відповідно адресою проживання. Прописка була механізмом, покликаним обмежити не тільки міграцію всередині великої країни, а й не дозволяла мігрувати жителям сіл в міста. Іноді доходило до зовсім абсурдних ситуацій - внутрішні паспорти жителів сільської місцевості закривалися в сейфах адміністрацій радгоспів або колгоспів. Поміняти місце проживання, і відповідно прописку було практично неможливо. Кінцевою метою служило, забезпечення сталості знаходження, контроль і прив'язка населення до конкретних регіонів країни. Для державного управління - це було дуже зручно, проте для простих громадян створювало неймовірні обмеження в повсякденному житті. Щоб поміняти місце проживання, і відповідно змінити прописку, потрібно було вирушати працювати на всенародні будівництва, служити в армії, оформляти шлюб з людиною, прописаною в місті, намагатися чинити так, щоб вчитися в інститутах.
Довідка. Від 14.11.2001 року Конституційний суд України прийняв рішення визнати інститут прописки неконституційним, таким, що не відповідає сучасним реаліям життя, демократичним принципам, нормам, який істотно обмежує свободу міграції громадян всередині держави. Потім, через майже два роки був прийнятий закон про вільний вибір місця проживання і свободу пересування для кожного громадянина України. Ухвалення закону значно спростило життя простих громадян, був введений інститут реєстрації місця проживання та скасовано інститут прописки. На практиці, реєстрація не особливо відрізняється від прописки, хоча надає куди більше свободи і знімає всі обмеження, якими славилася прописка. Основна суть нововведень звелася до наступного - громадяни повідомляють держава про адресу, місце в якому будуть проживати понад шість місяців протягом року. У реальному житті корінні зміни відбулися навесні 2016 року, після того, як Кабінет міністрів прийняв постанову No 207, якою було чітко врегульовані всі тонкощі і правила проведення реєстрації на практиці. У постанові зазначено, що для проведення реєстрації (прописки) потрібно надати в районну адміністрацію за місцем майбутньої реєстрації такі документи: для наших співвітчизників - внутрішній паспорт (ID картка або книжечка) громадянина України, для іноземних громадян - посвідчення про ТВНП або ПВНП, свідоцтво про право власності на житло, заповнити заяву на зняття з реєстрації і на реєстрацію, сплатити державне мито.
Прописка, реєстрація постійного місця проживання громадянина України, державною адміністрацією повинна бути здійснена за одну добу, так наказує закон. Якщо громадянину України або іноземцю потрібно поміняти місце проживання, то потрібно змінити і місце реєстрації, правилами на це відводиться термін максимум тридцять календарних днів. Є можливість одночасного зняття з минулого місця прописки і реєстрації на новому місці. Реєстрація на сучасному етапі, це не просто печатка в паспорті, а обов'язковий запис в електронному реєстрі зареєстрованих осіб. Потрібно визнати той факт, що дуже багато практичних аспектів у сучасному житті країни залишилося зав'язано на прописку, і там, де була потрібна стара знайома всім прописка, тепер потрібна реєстрація Вашого місця проживання. Планування бюджетів областей, районів, міст проводиться виходячи з даних про кількість зареєстрованих осіб на конкретній адміністративній території. Відповідно розподіл фінансових ресурсів на утримання садочків, шкіл, лікарень, інститутів, адміністрацій, соціальних служб, комунальних служб, військкоматів, соціальної інфраструктури і багато іншого розраховується відповідно до даних реєстру зареєстрованих осіб. Необхідність реєстрації в сучасних умовах допомагає державним органам грамотно використовувати фінансові ресурси при плануванні розвитку кожного регіону, здійснювати планування бюджетів.
Кожен іноземний громадянин, який оформив легальний статус свого перебування в Україні, відповідно має посвідчення про ТВНП або ПВНП, на рівні з громадянами нашої держави, зобов'язаний оформити реєстрацію, прописку, в термін, відведений законодавством, а саме, за тридцять календарних днів. Якщо іноземець не встиг зробити прописку (реєстрацію), то він стає порушником норм реєстрації і потрапляє під адміністративну відповідальність. Необхідно відвідати органи Міграційної служби, пояснити причину відсутності реєстрації, оплатити штраф і отримати протоколи про адміністративне порушення. Штрафи та протоколи виписуються на іноземця і приймаючу сторону (подружжя, інститути, фірми, організації).
Держава врегулювала правила надання адміністративних послуг, зокрема була уніфікована діяльність місцевих органів влади (адміністрацій). Постановою No 888-VIII, від 10 грудня 2015 року, функція реєстрації місця проживання була віддана державним адміністраціям в особі Центів надання адміністративних послуг, раніше цим відала Міграційної служба (паспортний стіл), під контролем МВС. Саме тому перестали працювати «паспортистки».
Законом, прийнятим 11.11.2003 року, No1382-IV, була "проголошена" свобода пересування і свобода вибору місця проживання (прописка). Кабінет міністрів видав постанову № 207 якою детально описана процедура реєстрації (прописки). Якщо Ви бажаєте детально вивчити цей документ, що описує правила реєстрації в Україні, нижче ми опублікували повний текст цього закону, з оригіналом якого, завжди можна ознайомитися на сайті Верховної Ради.